Як працювати над виписками

       Виписки – це стислі таблиці, дані, дати, події, різноманітний ілюстративний матеріал. Вони допомагають обійняти факти, проаналізувати думки, виявити суперечності. Нерідко їх виконують на окремих картках.

Правила роботи над тематичними виписками

1. Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.
2. Якщо з однієї сторінки виписуються кілька цитат, то посилання на джерело робиться: «там само». Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться:»там само» й вказується сторінка.
3. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.
4. Якщо під час цитування тексту необхідно пропустити окремі слова, то в цитаті замість пропущених слів ставте три крапки.
5. Цитати у вигляді самостійного речення оформіть за правилами пунктуації при прямій мові.
6. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, ставте лапки і пишіть з малої літери.
7. На полях перед цитатою або у верхній частині дайте її короткий заголовок, тобто одним чи декількома словами передайте основний зміст цитованого тексту.

Як писати твір

1. З кількох запропонованих тем обрати не найлегшу, а ту, яка вас цікавить і хвилює.
2. Добре обдумати тему, визначити, який обсяг матеріалу вона охоплює.
3. Визначити основну думку майбутнього твору, намагатися зберегти її під час роботи над твором.
4. Скласти план, чітко та стисло сформулювати думку кожного пункту. Пам’ятайте, що назва основної частини в складному плані – це теза, яку треба довести.
5. Підберіть епіграф, який висловлює основну думку твору.
6. Напишіть вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору висловіть головну думку, потім обґрунтуйте її, доповніть фактами із твору, у разі потреби наведіть цитати.
7. Стежте за послідовністю викладу думок.
8. Дотримуйтеся пропорційності частин твору і стежте за зв’язком між ними.
9. Висловлюйте власне ставлення до всього, про що пишите, робіть власні висновки, узагальнення.
10. Наприкінці твору зробіть загальний висновок, зумовлений змістом роботи.
11.  Правильно і грамотно висловлюйте свою думку.
12. Дотримуйтеся вимог до зовнішнього оформлення (план пишіть перед текстом твору, залишайте поля, дотримуйтеся абзаців).

Як писати реферат

       Реферат –це доповідь, розроблена на основі критичного огляду, вивчення декількох джерел. В основі реферату лежить стислий переказ у письмовій формі чи в формі публіцистичного виступу змісту книжки (статті), результатів вивчення якоїсь проблеми, підсумків наукової роботи.

Етапи роботи над рефератом

1. Тема реферату:

• повинна бути правильно сформульованою;
• у назві мають бути чітко визначені рамки розгляду теми;
• назва має відображати зміст.

2. Дібрати відповідну літературу (використовувати не одне джерело, а декілька):

• з’ясувати, яка існує література з теми реферату;
• скласти її список;
• користуватися різними каталогами (алфавітним, систематичним, тематичним), бібліографічними виданнями, довідковою літературою.

3. Визначити вид читання:

• суцільне;
• вибіркове (іноді для теми достатньо вивчити не всю книжку, а лише окремі її розділи, параграфи);
• комбіноване (суцільне читання одних окремих частин і вибіркове – інших).

4. Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці:

• розібратися в змісті, критично проаналізувати його;
• відібрати суттєве, основне;
• дати певну оцінку прочитаному;
• перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб;
• вибрати для реферату більш яскраві факти, приклади, цікаві положення та ін.;
• зробити необхідні висновки.

5. Скласти (простий чи складний) план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
6. Реферат включає:

Вступ – обсяг 2-3 сторінки:

• розкривається актуальність теми, її зв’язок з важливими проблемами сучасної практики, історія питання;
• робота має бути науково-дослідною;
• необхідно показати, чому це питання може становити науковий інтерес, яке може мати практичне значення;
• визначити мету й завдання, які потрібно вирішити для реалізації мети, як правило одне завдання ставлять на один параграф реферату;
• короткий огляд використаної в рефераті літератури

     Основна частина – обсяг 10 сторінок:

• містить матеріал, відібраний для розгляду проблеми, розподілений за параграфами;
• розкриває методи, використані для доказу результатів;
• містить особисту думку учня та сформульовані самостійні висновки, які спираються на наведені факти.

Висновок – обсяг 2-3 сторінки:

• формулює висновки за параграфами, котрі  виплавають з основної               частини;
• надаються узагальнення та рекомендації;
• вказуються питання, які вдалося висвітлити більш-менш повно, та ті, які потребують подальшої роботи.

     Список використаної літератури:

• джерела подаються в алфавітному порядку;
• при оформленні списку використаної літератури слід додержуватися правил бібліографічного опису творів друку (в якості зразку можна використати бібліографічний опис конкретного видання на звороті титульного листа); статті зі збірників та журналів описуються інакше (про це треба порадитися з бібліотекарем).

Додатки:

          - таблиці, діаграми, графіки;

          - фото, малюнки;

          - схеми.

            Слід пам'ятати, що сторінки розділу вже не нумеруються. Ілюстративний матеріал, що міститься в розділі «Додатки», має дуже важливе значення у разі його доцільного та аргументованого використання й суттєво доповнює матеріал або реферат.

Оформлення реферату

• титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему реферату, прізвище та ім’я автора, клас (предмет, проект, гурток), де він навчається, рік написання, прізвище керівника роботи (див. Додаток);
• реферат має бути чітко написаним або віддрукованим;
• текст пишуть лише з однієї сторінки аркуша, залишаючи ліворуч поля;
• враховується загальний вигляд реферату, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури;
• оптимальний обсяг реферату – 10-12 друкованих сторінок (але не більш 20); такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин).

Як написати відгук про книгу

       Відгук – це ваша власна думка про зміст книги, оцінка її позитивних і негативний якостей.

Етапи роботи на відгуком

1. Дуже уважно прочитайте книгу, обдумайте її зміст.

2. Обов’язково вкажіть автора і назву книги.

3. Тема і основна думка твору.

4. Де і коли відбуваються зображені у ньому події.

5. Запишіть, які епізоди викликали у вас найсильніші враження.

6. Вкажіть, що сподобалося, а що ні, і чому.

7. Напишіть про героїв книги, їхні вчинки, цікаві випадки.

8. Зверніть увагу на мову твору, оформлення книги.

9. Вкажіть, чим збагатив вас твір, над яким питанням змусив задуматися, чи допомогли вам під час читання ілюстрації.

10. Виберіть форму вашого відгуку (лист до товариша, до автора твору, лист у  видавництво, стаття у стінгазету).

11. Подбайте, щоб у заголовку було виражено основну думку.

       Про науково-популярну літературу відгук пишеться по-іншому:

• чи зацікавила тебе книга;
• про що нове ти дізнався з неї;
• чи хочеш продовжувати читання на таку ж тему;
• чи не важка книга за змістом і за формою викладання;
• що не подобається тобі в книзі.

Як готуватися до іспитів

1. Скласти графік підготовки до всіх дисциплін, з яких відбуватимуться іспити.
2. Повторювати один і той же матеріал два рази протягом доби, а потім ще раз – через тиждень.
3. Скласти плани відповідей на можливі екзаменаційні питання.
4. Дбати про те, щоб відповідь на іспиті була композиційно завершеною (переважно роздум), доказовою (з прикладами), переконливою (з поясненнями); дотримуватися особливостей наукового стилю мовлення.
5. Щодня повторювати матеріал з двох навчальних предметів з перервою між ними.
6. Вести щоденник, куди записувати щодня план роботи на наступний день.
7. Уміти зняти втому (спілкуванням з друзями, батьками, прослуховуванням музики та подібне).

Як готувати доповідь

       Доповідь – вид самостійної науково-дослідницької діяльності, де автор розкриває суть досліджу вальної проблеми, наводить різні точки зору, а також власні погляди щодо неї.

       Розрізняють усні (публічні) та письмові доповіді (близькі до реферату). Доповіді притаманний науковий, академічний стиль.

Види доповідей

• Політичні;
• Звітні;
• Ділові;
• Наукові.

       У шкільній практиці частіше використовується такий вид доповіді, як науковий. Він узагальнює дані, інформує про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. У школі така доповідь робиться не за наслідками власної наукової роботи, а за результатами досліджень з певної проблеми, що опубліковані вченими у різних виданнях: книгах, брошурах, статтях тощо. Така наукова доповідь, зроблена на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій, називається рефератом.

Етапи підготовки доповіді

1. Продумати тему та заголовок. Заголовок робот – дуже важлива частина (часто те, про що повідомляють у доповідях, не відповідає заголовку).
2. Визначити зміст доповіді, склади план.
3. Скласти список літератури; читаючи її, виписати все, що потрібно включити у доповідь.
4. Доробити план, проти кожного пункту позначивши, з якої книги слід узяти матеріал.
5. Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.
6. Записати текст доповіді повністю. Зробити його оригінальним  за будовою, своєрідним і неповторним.
7. Композиція доповіді включає три частини:

• Вступ. Виділяється тема, вказується причина вибору даної теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання).
• Основна частина починається з характеристики проблеми. Виділити основний аспект проблеми, запропонувати слухачам перспективу обговорення кожної окремої тези (це робить доповідь чіткою, логічною, дозволяє перейти до висновків).
• Заключна частина. У заключній частині треба показати досягнення і прорахунки, зробити висновки, яких дійшов доповідач, досліджуючи тему.

В кінці треба подати список використаної в доповіді літератури.

Вдало складений тест не 90 відсотків гарантує успіх доповіді. Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від володіння:

1. 1. матеріалом;
   2. собою;
   3. аудиторією.

Вимоги до мови доповідача

       Мова доповідача повинна бути:

1. 1. 1. Змістовною – повною, конкретною, чітко розкривати тему в усіх необхідних зв’язках і відношеннях, містити необхідні оцінки, висновки, узагальнення.
      2. Логічною – послідовною, доказовою, пропорційно розкривати історичний зміст відповідно до логіки джерела, висновки повинні обґрунтовуватись у процесі викладених фактів.
      3. Багатою – за формою, своїми синтаксичними конструкціями, словарним складом ( у тому числі і за використанням різних термінів), мовними засобами (синонімами, образними виразами тощо).
      4. Емоційною й виразною – яскраво й виразно висловлювати почуття доповідача, його оцінку подій, фактів, людей (за допомогою доцільного й умілого підбору прикладів, епітетів, точних висловлювань, інтонацій).
      5. Правильною – передбачає дотримання норм української літературної мови, чистоту її, відсутність слів-паразитів, сленгових слово утворень, діалектизмів, правильне використання в контексті, дотримання правильної вимови і відповідного написання спеціальних термінів.

Оформлення доповіді

• Титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему, прізвище та ім’я її автора, клас (предмет, проект, гурток), де він навчається, рік написання.
• Доповідь має бути чітко написана або віддрукована.
• Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи ліворуч поля.
• Враховується загальний вигляд доповіді, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.

Як вивчити вірш напам’ять

1. Уважно двічі-тричі прочитайте увесь вірш.
2. Обміркуйте зміст твору, умовно розділивши його на смислові частини.
3. У кожній такій частині правильно визначте інтонацію, з якою будете читати, розставив логічні наголоси, визначте паузи та темп читання.
4. Навчиться читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.
5. Потім без допомоги тексту спробуйте пригадати вірш, повторіть кожну частину по пам’яті.
6. Візьміть книжку. Читаючи напам’ять, перевіряйте, чи правильно запам’ятали текст віршу.
7. Відкладіть книжку, двічі чи тричі продекламуйте увесь вірш.
8. Запам’ятайте: знання тексту вірша треба довести до автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.
9. Перед уроком уявно продекламуйте вірш іще раз. Якщо ви не задоволені звучанням окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.